Феномен “сінгапурської математики”

Міжнародна асоціація з оцінки навчальних досягнень раз в чотири роки проводить моніторингове дослідження якості шкільної математичної і наукової освіти TIMSS (англ. TIMSS – Trends in Mathematics and Science Study). Це дослідження дозволяє порівняти рівень і якість математичної освіти учнів 4-х класів початкової школи та учнів 8-х класів в різних країнах світу, а також виявити відмінності в національних системах освіти. У вісімдесятих роках в ході дослідження звернули увагу на несподівано високий рівень математичних знань у школярів Сінгапуру. Як виявилося у Сінгапурі для навчання математиці почали застосовувати досить специфічний підхід який з тих пір так і став називатися – сінгапурська математика (Singapore math).

У 1981 році сінгапурський інститут розвитку та планування процесу навчання почав розробляти навчальні програми з математики для початкової школи в яких акцент робився на вирішенні проблем і евристичному моделюванні.

Сам термін «сінгапурська математика» з’явився в США. Після очевидного успіху сінгапурських школярів в рейтингах TIMSS і PISA (Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнені учнів) підручники з «первинної математики» почали набувати приватні школи США і Канади. Крім того ці підручники стали дуже популярні у батьків які навчали дітей на дому.

Які ж особливості «сінгапурської математики»:

• Перш за все роз’яснення від конкретного до абстрактного. Навчання йде в три етапи: конкретика, схема (ілюстрація), абстракція. Такий підхід як найбільш оптимальний був запропонований ще в шістдесятих Джеромом Брунером
• Акцент на глибокому розумінні математичних концепцій на противагу зазубрюванню правил.
• Візуалізація (моделювання) рішень.
• Спільне обговорення (пошук рішення).
• Повернення до пройдених тем для глибшого їх пропрацювання  з урахуванням нової інформації.

В останні роки сінгапурці експериментують з методом «продуктивних провалів». У новій темі діти намагаються вирішити задачу до того як дається приклад вирішення завдань такого типу. І тільки потім розбирається хід думки учня з поясненням способів вирішення.

І ще цікавий факт – в початкових школах Сінгапуру урок математики є кожний день.

Наводимо приклад математичної задачі з «сінгапурської математики» яка вимагає евристичного підходу. Спробуйте розв’язати цю задачу не звертаючись до гуглу.

Альберт і Бернард зустріли Шеріл. “Коли у тебе день народження?” – Запитав Альберт у Шеріл. Шеріл відповіла: “Я вам не скажу, але дам кілька підказок”. Вона написала список з десяти дат: 15 травня – 16 травня – 19 мая? 17 червня – 18 червня? 14 липня – 16 липня? 14 серпня – 15 серпня – 17 серпня. “Одна з цих дат – мій день народження”, сказала вона.

Потім Шеріл шепнула Альберту на вухо місяць – тільки місяць, – в якому у неї день народження. Бернарду вона шепнула число, і тільки число. “Тепер ти можеш здогадатися?” – Запитала вона у Альберта. Альберт: Я не знаю, коли у тебе день народження, але я знаю, що Бернард теж не знає. Бернард: Спочатку я не знав, але тепер знаю. Альберт: Що ж, тепер і я знаю!
Коли у Шеріл день народження?